- жилець
- —————————————————————————————жиле́цьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
жилець — льця/, ч. 1) Той, хто живе в будинку, квартирі, кімнаті. 2) рідко. Той, хто взагалі десь живе … Український тлумачний словник
жилиця — і. Жін. до жилець … Український тлумачний словник
мешканець — нця, ч. 1) Особа, що займає якесь приміщення як житло; жилець. 2) рідко. Особа, яка живе у певному місці; житель. 3) Про тварин, які населяють певну місцевість, місце … Український тлумачний словник
пожилець — льця/, ч. 1) Те саме, що жилець 1); мешканець. || Той, хто наймає у кого небудь квартиру; квартирант. 2) розм. Те саме, що житель … Український тлумачний словник
локатор — Локатор: квартирант [20] квартирант, жилець [48] наймач [XVIII] Потім він перенісся до великої кам яниці, збудованої для винаймування найбіднішим локаторам, і бідував тут страшенно [XVIII] … Толковый украинский словарь
пожилець — 1) (той, хто мешкає в певному приміщенні / будинку), жилець, мешканець; квартирант (той, хто тимчасово наймає житлове приміщення) 2) див. житель 1) … Словник синонімів української мови
мешканец — нця, ч. Гж. 1. Особа, що займає якесь приміщення як житло; жилець. 2. Особа, яка живе в певному місці; житель … Словник лемківскої говірки